пʼятниця, 23 травня 2025 р.

Не зорі падають із неба. Зірки ідуть у небеса...

    «Не зорі падають із неба. Зірки ідуть у небеса..». Під такою назвою 23 травня відбулася у Новокривотульській філії Година пам’яті, яку провела зі своїми п’ятикласниками класний керівник Н.Я. Лаврук. Учні згадали та вшанували хвилиною мовчання всіх полеглих у російсько-українській війні воїнів − Героїв Тисменицької ТГ, всіх Героїв України, які в різні часи віддали своє життя за Батьківщину.   
 У Біблії є слова: «Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав  би  за друзів своїх». Саме так і загинув у полях Донеччини ще один наш Герой, наш Воїн Світла, Богдан Палюга…
  «Хочеться, щоб усі знали: Богдан був найкращим. Найкращим у всьому: у діях, вчинках, думках. Це була надзвичайно світла людина, надійний друг. Він належав до когорти тих, з ким не страшно іти в розвідку, хто не зрадить, у будь-якій ситуації підтримає, закриє собою. Був…» - згадують побратими загиблого Героя, молодшого сержанта, сапера інженерно-саперного взводу, інженерно-саперної роти батальйону підтримки військової частини А1619 ЗСУ, який загинув 10.05.2025 року в бою за Україну, поблизу населеного пункту Муравка, Покровського району, Донецької області.
  Богдан не був жителем нашого села. Проживав з родиною у сусідньому Тлумацькому районі, в с.Нижнів. Він просто інколи бував тут в гостях, адже тісно дружив з нашими хлопцями Костюком Василем та Лавруком Іваном. Хлопці разом навчалися спочатку в Івано-Франківському фізико-технічному ліцеї, пізніше – в Національному університеті нафти і газу. Увесь цей час (понад 8 років) разом мешкали в гуртожитках, були нерозлучними.
   Зовсім юний…Йому б ще жити й жити, мріяти, кохати, радіти появі дітей…Не судилося…Навіки 29…
     Вічна пам’ять і слава усім захисникам України!
     Герої не вмирають! Героям слава!



В серцях, у пам'яті, в думках

      У цей день, 23 травня - День Героїв, у Новокривотульської філії  класні керівники 1-4 класів провели з учнями заходи, присвячені цій пам'ятній даті. 
   Учні 1 класу разом із класним керівником Мучкою Мар’яною Володимирівною переглянули відео про матроса Віталія Скакуна, який здійснив насправді надзвичайний подвиг і став одним із перших, хто загинув, боронячи українську землю, у перші години широкомасштабного вторгнення російської орди в Україну 25-річний інженер окремого батальйону матрос Віталій Скакун, щоб зупинити просування танкової  колони ворога замінував Генічеський автомобільний міст і підірвав його разом із собою. Завдяки його вчинку окупанти значно  сповільнили своє просування, що дало змогу  підрозділу, в якому служив Віталій, передислокуватися й організувати оборону.  Віталій Скакун став першим від початку вторгнення Героєм України.
   Учні 2-4 класів під керівництвом класних керівників Заник Марії Михайлівни та Золотонишин Оксани Миколаївни переглянули презентацію «День Героїв – борців за волю України», яка присвячена вшануванню пам'яті всіх, хто поклав своє життя за свободу та незалежність нашої Батьківщини. Учні слухали розповіді вчителів про мужність, жертовність та безмежну любов до України наших краян, жителів сусідніх сіл Красилівка і Старі Кривотули, захисників, які відділи своє життя і є прикладом для кожного з нас. Хочеться, щоб усі знали:
вони були найкращими. Найкращими у всьому: у діях, вчинках, думках. Це були надзвичайно світлі люди, надійні друзі.


День Героїв

        23 травня в Україні відзначається День Героїв. Дата обрана не  випадково. Адже саме цього дня у 1938 році у Роттердамі було вбито полковника Армії УНР та засновника  ОУН Євгена Коновальця.  У травні, але в різні роки, було також вбито українських громадських діячів і лідерів визвольного руху Симона Петлюру та Миколу Міхновського. Сьогодні ми продовжуємо свою боротьбу  за справедливість, незалежність, свободу і свою землю. Сучасні герої − наші військові, волонтери, медики, рятувальники,  кожен і кожна, хто працює в умовах бойових дій, хто робить свій внесок до Перемоги.
    Цього дня у Новокривотульської філії  відбулося багато заходів, які провели класні керівники з учнями.
   Так учні 7 класу під керівництвом Бабали Мирослави Мирославівни на годині спілкування ознайомились з історією свята, переглянули презентацію "Не серед нас, та разом з нами" про українських героїв всіх часів. Разом обговорили значення терміну «герой» та вклад цих людей  у збереження незалежності України та права жити у рідному домі.
    Учні 6 класу разом із класним керівником Чайковським Михайлом Михайловичем прийшли до анотаційної дошки полеглому воїну-захиснику Назарію Василюку, встановленої на Будинку культури нашого села.  Учні принесли квіти, засвітили свічку та хвилиною мовчання вшанували його пам’ять. Назарій, захищаючи нас усіх, віддав своє життя 2 квітня 2022 року поблизу населеного пункту Бражківка, Ізюмського району, Харківської області. Вічна памʼять і шана Захиснику України!



четвер, 8 травня 2025 р.

Пам’ятаємо. Перемагаємо!

Сьогодні, 8 травня, Україна та світ відзначають 80-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.
 Колектив Новокривотульської філії Старокривотульського ліцею долучився до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Усі працівники та учні закладу освіти прикріпили на грудях, біля сердець, власноруч виготовлені маки, як символи пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
    Педагогом-організатором Бабалою М.М. проведено виховний захід «Україна у роки Другої світової війни» під гаслом «Пам’ятаємо. Перемагаємо!», під час якого було вшановано пам’ять усіх борців із нацизмом, загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни та віддано шану воїнам, які ціною власного життя, боронять Україну зараз. Учні читали поезії, виконували пісні, переглянули презентацію, а також поклали квіти до Обеліска Слави у центрі села та меморіальної дошки Василюку Назарію.
    Та кривава війна забрала мільйони людських життів, зламала мільйони доль, зруйнувала мільйони сімей. Здавалося, що її жахливі наслідки мали би стати надійним уроком для майбутніх поколінь, запорукою того, про що ми говоримо кожного року у ці дні: «Ніколи знову!».
    Пам’ятаймо тих, хто боровся за Україну тоді! Шануймо тих, хто воює за неї сьогодні!


       Осінній день оповив землю сумом і тишею…    Здається, навіть ранкове небо плакало дрібним дощем, проводжаючи у вічність юне життя. А ...